Забрус – це верхня частина (кришечки) воскової чарунки разом з медом, яка залишається після підготовки стільників до відкачки меду.
Основа забрусу – бджолиний віск. В ньому також містяться прополіс, перга, квітковий пилок та мед.
Особливу цінність в забрусі представляють:

Вітаміни
• А (ретинол та каротин);
• Групи В (В1, В2, В5);
• С (аскорбінова кислота);
• D (кальциферол);
• Е (токоферол);
• Н (біотин);
• К (філлохіон).

Ферменти
• Лізоцим;
• Секрети воскових та слинних залоз бджіл.

Макро- і мікроелементи
• Кальцій;
• Натрій;
• Магній;
• Хлор та інші.

В складі забрусу завжди присутні хітин, ефірні олії, жири та бальзами.

Користь забрусу
Визначається біологічно активними речовинами, що входять до його складу.
• Лізоцим – руйнує клітинні стінки бактерій шляхом їх гідролізу. Наявність його в забрусі в 4 рази вище, ніж в меді!
• Мед – має антибактеріальну дію, укріпляє імунітет.
• Бджолиний віск та прополіс – усувають запалення, пришвидшують регенерацію тканин, зупиняють ріст патогенної мікрофлори.
• Бджолине обніжжя та перга – збагачують вітамінами.
• Антиоксиданти (вітаміни С, А та ін.) – перешкоджають закисленню організму та його старінню.

Лікувальні властивості забрусу
1. Лікування верхніх дихальних шляхів та профілактика вірусних захворювань.
2. Допоміжний засіб при лікуванні дисбактеріозу.
3. Активізує діяльність ШКТ, покращує стан кишкової мікрофлори.
4. Лікування стоматитів, гінгівітів, пародонтозу.

При жуванні забрусу активізується вироблення слини, зміцнюються ясна, механічно очищаються зуби від нальоту й зубного каменю, ефірні олії, що виділяються при жуванні, цілюще впливають на гайморові пазухи, поліпшується нюх і полегшується подих.

Застосування
При ознаках захворювання 1–2 чайних ложки забрусу жувати 15 хвилин щогодини протягом 4–6 годин, а потім по 3–4 рази на день.